Июля 2020 Августа 2020
По Вт Ср Че Пя Су Во
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31

Психологічна служба

Еще статьи...

Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків

Агресія – індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Агресивність супроводжують:

  1. неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),
  2. неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;
  3. підвищена емоційна напруженість і тривожність;
  4. різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків,
  5. низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.

Агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням усталених

Правил і норм та відокремлюється від асоціальної поведінки

Подробнее...

Навчання без страху.

Поради психолога першокласникам


Особливо сильно переживання страху впливає на дітей. Вони стають надто збудливими, демонстративно розкутими або, навпаки, пригніченими й замкненими. Емоція страху руйнує комунікативні зв’язки дітей з оточуючими.

Початок шкільного життя супроводжується для шестирічної дитини достатньо великою кількістю стресових явищ, що може приводити не лише до інтелектуально невмотивованого невстигання, а й до соматичних і психічних розладів здоров’я.

Спостерігаючи за першокласниками, педагоги повинні пам’ятати, що навчання в школі вимагає мобілізації всіх інтелектуальних можливостей та фізичних ресурсів дитини. У перші дні навчання у школі майже у 75 % дітей знижується рівень працездатності, різко послаблюється їхня розумова активність. У такому стані навіть підготовлені діти можуть ставати некомунікабельними, сторонитися своїх однолітків, боятися вчителів, невпевнено почуватися біля дошки, неадекватно реагувати на зауваження дорослих, боятися стати неуспішними. Чим слабкіша (фізично чи ментально) дитина, тим глибшими психосоматичними порушеннями може супроводжуватись її шкільне життя.

Досить часто шкільний психолог має справу зі специфічними реакціями і страхами, істериками чи простою слізливістю, які призводять до загальмованості дитини, нездатності ефективно засвоювати знання.

 

Подробнее...

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише  собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

 

Психологічно важкий період

Такий довготривалий карантин є доволі важким випробуванням як для батьків, так і для дітей. Адже їм доведеться багато чого опановувати самостійно, а зробити це учням молодшої школи доволі складно. Діти 1-4 класів можуть перебувати самі вдома, якщо батькам потрібно працювати, не більше однієї чи трьох годин на день. «Бути більше дітям без батьків психологічно важко. У дітей з'являється тривожність. На жаль, саме під час карантинів стається найбільше травмувань дітей, якщо вони залишаються без нагляду».

Дітей середньої школи можна залишити вдома самих на довший період, але, обов'язково треба проговорити правила безпеки, приготувати їм їжу та разом придумати план роботи на день, аби їм не було нудно. «Діти можуть спокійно бути шість годин вдома, але їм треба настільні ігри, кросворди, книжки й - дозовано – гаджет».

Найскладніше під час карантину буде батькам дошкільнят. Адже їх не можна лишати без нагляду, і в цей час доведеться працювати. Батькам можна використовувати психологічний прийом «капелюх». «У малюків важко з критичним мисленням, тому якщо мама вдома, то вона має гратися і приділяти увагу. Під час роботи вдома це не можливо. Тож, встановіть, наприклад, таке правило: якщо мама надягає капелюха, то вона на роботі і не може гратися, коли капелюха знімає, то знову мама». Особливо важливо зберігати рівновагу і теплі стосунки, адже робота вдома вносить деяке роздратування, батьки втомлюються, оскільки доводиться багато разів переключатися з дитини на роботу й навпаки.

Наприклад от підприємниця та мама двох маленьких дітей вирішила, що карантин використає на користь своєї сім'ї. Вона збирається відкласти всі справи і на три тижні зануритися цілковито у виховання дітей. «Я збираюсь зробити з дітьми все, що давно відкладала, й насолоджуватимусь материнством. Звісно, до всього, що не зможу робити на карантині, підключатиму чоловіка». Вона переконана, що випробування епідемією нового коронавірусу допоможе змінити взаємовідносини та роботу на краще.