Ноября 2018 Декабря 2018
По Вт Ср Че Пя Су Во
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30

Формування соціальної компетентності учнів

на уроках географії

Вчитель: Самойленко Н.Г.

Соціальна компетентність – здатність людини повноцінно жити в суспільстві, вироблення конкретних умінь, а саме: уміння приймати рішення, робити вибір, безконфліктно виходити з життєвої ситуації, брати участь у діяльності демократичних інститутів суспільства.

Які ж методи і прийоми можна використовувати для формування цієї компетентності?

Ми часто замислюємося над питанням: що найбільше впливає на успішність? Кваліфікація вчителя? Витрати на навчання? Рівень розвитку однокласників? Чи, скажімо, кількість книг у шкільній бібліотеці?

Результати дослідження американського соціолога Коумена Джеймса виявилися однозначними. Все важливе: і кваліфікація вчителя, і обладнання кабінетів… Але більше за все – клас! Розвиток однокласників, їхня успішність і життєві плани впливають найбільшою мірою, ніж витрати коштів на одного учня, кількість учнів у класі, книг у бібліотеці і навіть кваліфікація вчителя. Тому дуже актуальним є використання групових форм роботи. У вміло організованому колективі кожний працює для кожного. Справа вчителя – допомогти класу вдало організуватися  на своїх уроках. Група може бути від двох до дванадцяти учнів, але оптимальна кількість – чотири – шість чоловік.

Організація роботи в групах може бути різною.

Перший варіант: групи одержують однакові завдання. У залежності від типу завдання результат роботи групи може поданий на перевірку вчителю чи оголошений командиром та доповнений (або спростований) іншими учнями.

Другий варіант: групи одержують різні завдання. Тоді їхні командири звітують перед класом. Або, по черзі міняючись, командири по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Таким чином, на одному уроці можна повторити декілька тем або розглянути декілька питань.

Третій варіант: коли групи одержують різні завдання , але націлені на загальний варіант. Наприклад, під час вивчення природних зон материків групи одержують завдання дослідити за допомогою різних карт атласу одну з природних зон і скласти її характеристику за планом. У результаті виступів кожної групи складається загальне уявлення про природні зони. Можна внести додаткове завдання: показати пантомімою представників фауни кожної зони.

Формування соціальної компетентності учня також сприяє можливість вибору рівнів і варіантів домашнього завдання. Ніхто з нас не любить нав'язаних дій, відсутності вибору. І особливо не люблять цього діти. Тому, де тільки можливо, необхідно надавати учню право вибору з однією важливою умовою: право вибору завжди врівноважується усвідомленою відповідальністю за свій вибір!

Виходячи з цього, вчитель має одночасно задавати домашнє завдання двох чи трьох рівнів.

Перший рівень - обов'язковий мінімум. Головна особливість цього завдання: воно повинне бути абсолютно зрозумілим і під силу буд-якому учню.

Другий рівень завдання – тренувальний. Ці завдання виконують учні, що бажають добре знати предмет і без особливих труднощів засвоюють програму. На розсуд учителя ці учні можуть звільнити яві завдань першого рівня.

Третій рівень використовується вчителем у залежності від теми уроку, підготовленості класу. Це – творче завдання. Звичайно, воно виконується добровільно і стимулюється учителем високою оцінкою і похвалою.

Творчих завдань дуже багато. Однак серед них можна виділити деякі групи. Наприклад, учням пропонується розробити:

-         кросворди, чайнворди і ін.;

-         вірші, казки, фантастичні розповіді до навчальних тем;

-         тематичні збірки цікавих фактів, прикладів, задач;

-         плакати – опорні схеми;

-         збірники анотацій на статті з обраної теми та ін.

Використовуючи прийом «Творчість працює на майбутнє», можна запропонувати учням виконати творче домашнє завдання з розробки дидактичних матеріалів до різних тем. Це можуть бути тестові завдання для оцінювання з теми, чи питання для вікторини, чи кросворди, чи сценарії ігор типу «Найрозумніший». Зазвичай такі завдання виконуються з великим задоволенням і інтересом, а ще велику радість викликає, якщо ви використовуєте ці роботи на уроці й обов'язково називаєте автора. Такий прийом називається «Дай собі допомогти…», і зводиться він не тільки до розробки дидактичних матеріалів і допомоги в перевірці. Це і доповіді, і частина уроків, що проведуть учні-вчителі і учні-консультанти на практичних роботах.

Література

  1. Гин А. Приемы педагогической техники.- М., 2002.
  2. Життєва компетентність особистості: Наук.-метод. Посібник / За ред Л.В. Сохань, І.Г. Єрмакова, Г.Н. нансен. – К.: Богдан, 2003.
  3. Формування ключових компетентностей через упровадження теорії розв'язання винахідницьких задач /О.В. Друпп: журнал Георафія № 13-14, 2009.