Ноября 2018 Декабря 2018
По Вт Ср Че Пя Су Во
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30

Метод проектів у виховній роботі

Вчитель історії: Поляков С.Я.

Колектив нашого навчального закладу працює над впровадженням інноваційних технологій. Найбільш ефективною виявилась така форма інноваційної діяльності як проектування. Адже, проектування це можливість творчої організації як навчальної так і виховної роботи учителя та учнів.      Прикладом впровадження методу проектів у колегіумі «Створення історико-краєзнавчого музею». Основним завданням музею має стати найповніше задоволення запитів учнів на інформацію, духовний та культурний розвиток, патріотичне виховання молоді, створення умов для вивчення, збереження і популяризації історії рідного краю, його культури, традицій. З власного досвіду можу сказати, що проектна діяльність дозволяє учням розвивати пізнавальні навички учнів та вміння самостійно конструювати свої знання, організувати змістовне проведення позаурочного часу. Прикладом може стати робота над проектом учнів 11 класу «Традиції моєї сім’ї. Сімейні реліквії». Змінюючи психологічний клімат в органах учнівського самоврядування  у класі я переорганізовую свою виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру. Основний чинник, який спонукав мене до використання проектів у виховній роботі це те, що він дозволяє включити у цей процес велику кількість учнів та організувати співпрацю учителя та учнів через активну та творчу діяльність. Розвиток пізнавальних інтересів, творчих навичок, уміння самостійно здобувати знання є метою застосування проектних технологій. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху і власної значущості від результатів власної діяльності. Таким чином, використання проектних технологій у виховній роботі створює умови для всебічного розвитку особистості у процесі організації творчої діяльності. Успіх упровадження проектної технології залежить від усвідомлення її значення, знання й дотримання ними алгоритму проектної діяльності.


Отже, час особистісно-орієнтованих технологій, а зокрема проектних  технологій, прийшов, і вміння використовувати цей метод – це показник високої кваліфікації і прогресивної діяльності виховника, спрямованості на творчий розвиток учнів, та учнівського самоврядування, підготовку їх до дорослого життя в суспільстві.

Видавнича діяльність колегіуму №11

2012-2014 рр.

Публікації

(в якому виданні)

Автор

Посада

Назва

Рік видання

«Актуальні проблеми формування системи управління якістю загальної середньої освіти» (Матеріали ІІ обласної науково-практичної конференції)

Іващенко І.В.

Заступник директора з виховної роботи

Використання альтернативних методів моніторингових процедур виховної діяльності в оцінюванні якості освіти.

2012

Матеріали науково-практичного семінару «Інтелектуальні здібності у структурі особистості старших підлітків як умова розвитку обдарованості»

(м. Київ, НАПН України, Інститут обдарованої дитини, національний центр «Мала академія наук України»)

Третьякова Т.М.

Третьякова Ю.Д.

Директор

Заступник директора з НМР

Робота педагогічного колективу колегіуму №11 по розвитку інтелектуальної обдарованості учнів.

2012

Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Обдаровані діти – інтелектуальний потенціал держави» (м. Гаспра, НАПН України, Інститут обдарованої дитини, національний центр «Мала академія наук України»)

 

Третьякова Ю.Д.

 

Заступник директора з НМР

Становлення особистісно орієнтованої моделі школи здоров’я, спрямованої на забезпечення повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку обдарованої дитини».

2012

Матеріали науково-практичного семінару «Психолого-педагогічні особливості навчання та виховання інтелектуально обдарованих дітей» (м. Київ, НАПН України, Інститут обдарованої дитини, національний центр «Мала академія наук України»)

Третьякова Т.М.

Третьякова Ю.Д.

Директор

Заступник директора з НМР

Розвиток соціальної активності учнів колегіуму шляхом удосконалення системи самоврядування.

2012

Матеріали круглого столу «Психологічні засади формування педагогічної майстерності вчителів у роботі з інтелектуально обдарованими учніми» (м. Київ, НАПН України, Інститут обдарованої дитини, національний центр «Мала академія наук України»)

Третьякова Т.М.

 

Директор

 

Становлення педагогічної майстерності та духовної культури педагогів як умова розвитку інтелектуальної обдарованості учнів.

2012

Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Філософсько-теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти для сталого розвитку»

Походєєва Л.О.

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Впровадження елективних курсів у систему роботи навчального закладу як основний напрямок реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання та соціалізації учнів.

2012

Нива знань №1 2012 р.

 

Канцера М.І.

Вчитель початкових класів

Формування екологічної свідомості молодших школярів.

2012

Журнал «Трудове навчання» №10 2012р.

Луганський В.Я.

Вчитель трудового навчання

Майстер-клас «Дерев’яна іграшка «Коник з возиком» (творчий проект).

2012

Практика випереджаючої освіти для сталого розвитку (Матеріали обласного науково-методичного семінару)

Третьякова Ю.Д.

Заст. директора з науково-методичної роботи

Розвиток екологічної культури учнів колегіуму №11 в інтересах сталого розвитку

Серпень,2013

Практика випереджаючої освіти для сталого розвитку (Матеріали обласного науково-методичного семінару)

Походєєва Л.О.

Заст. директора з навчально-виховної роботи

Введення елективних курсів та факультативів в колегіумі №11 – шлях до реалізації ідей освіти для сталого розвитку

Серпень,2013

Газета «Джерело» №3 2014 рік

Самойленко Н.Г.

Вчитель географії

Дивовижна подорож в світ географічних професій (розробка заняття гуртка)

Лютий 2014

Журнал «Нива знань» №3 2013

Канцера М.І.

Вчитель початкової школи

«Учуся приймати рішення» (розробка години спілкування)

 

2013

Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Філософсько-теоретичні та практико-зорієнтовані аспекти випереджаючої освіти для сталого розвитку»

 

Третьякова Т.М.

Третьякова Ю.Д.

 

Директор

 

Заступник директора

Розвиток інтелектуальної обдарованості учнів як умова формування інноваційної, соціально-активної, особистості

Грудень 2014

 

Практично орієнтовані проекти на уроках географії

та в позаурочний час

Самойленко Н.Г.

вчитель географії

 

Практично орієнтовані проекти спрямовані на конкретний практичний результат і пов'язані із соціальними цінностями учнів. Прикладом може бути очищення водойм, створення плану місцевості, облік транспортних засобів на автодорожніх магістралях свого міста, створення історико-географічної  хронічки свого населеного пункту. Цінність проекту полягає в реальності використання продукту на практиці та його здатності розв'язувати задану проблему. Як правило такий проект оцінюється фахівцями або іншими сторонніми людьми.

Тематика освітніх проектів може бути дуже різноманітною: експериментальне вивчення й використання природних явищ ( дощ, зміни температури повітря), дослідження технічних процесів (очищення вихлопних газів), створення теоретичних моделей, фантастичних і соціальних розробок, конструювання об'єктів із заданими властивостями та інші теми.

Не менш різноманітними є форми кінцевих продуктів проектної діяльності. Так, проект «Дослідження впливу клімату природних зон на рослинний і тваринний світ» може завершитися захистом з мультимедійною презентацією, а може вилитися в захопливу підготовку атласу неіснуючого материка. Перелік можливих форм представлення проектної діяльності дуже великий: аналіз статистичних даних, виставка, атлас, карта, шкільна газета або журнал, законопроект, колекція, гра, костюм, модель, оформлення кабінету, п'єса, свято, прогноз, довідник, екскурсія та це ще далеко не повний перелік.

Досить гнучкий метод проектів і в підходах до форм презентації. Серед найпоширеніших: проведення засідання круглого столу, наукової конференції, захист на вченій раді, пре-конференція, демонстрація відеофільму або продукту, виконаного на основі інформаційних технологій, заочна подорож, діалог історичних або літературних персонажів, звіт дослідницької експедиції, змагання.

Кожний проект закінчується оцінюванням і самооцінюванням діяльності його учасників. Підбиваються підсумки проекту, які можна зазначити в картках для оцінювання результатів, а можна анкету для аналізу проекту, оцінювання його результативності та своєї участі в ній за методикою незакінчених речень.

 

 

Розвиток творчого потенціалу молодших школярів

( з досвіду роботи Різник Л.П. вчителя початкових класів, вчителя вищої категорії)

 

Світ, у якому ми живемо, дуже швидко змінюється. Ми постійно адаптуємося до життя в ньому. Зміни в суспільному житті й свідомості вимагають забезпечення формування креативної особистості учня на основі якісної освіти та розвитку його творчих можливостей  самовдосконалення.Мета державної політики, щодо розвитку освіти, як записано в Національній доктрині розвитку освіти, полягає у створенні умов для розвитку особистості й творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно  працювати і навчатися протягом життя. Одне із головних завдань – формування у дітей сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання. При цьому особливе значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, уміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності.Перед школою сьогодні стоять завдання дати дитині не тільки знання, але й високий творчий потенціал, компетентність, сформованість особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце в житті, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою у власних силах людиною.Найсприятливішим для розкриття й прискореного розвитку здібностей дітей є молодший шкільний вік. Це найвідповідальніший етап дитинства, коли дитина хоче вчитися, учиться вчитися і вірить у свої сили. Тому одним з актуальних завдань сучасного суспільства є розвиток творчого потенціалу молодших школярів.

Я намагаюся зробити процес навчання цікавим і активним, створивши для цього комфортні умови. Оволоділа технологіями особистісно-зорієнтованого та розвивального навчання. Таке навчання вимагає від мене та учнів опрацювання різноманітних інформаційних джерел (підручників, словників, енциклопедій), а згодом – комп’ютерних технологій, Інтернету. Тому й поставила перед собою основною метою розвиток творчого потенціалу молодших школярів. А саме:

  • вчити дітей осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах,
  • вчити думати, проникати в суть явищ,
  • аналізувати,
  • фантазувати,
  • спостерігати, милуватися навколишнім світом,
  • бачити прекрасне, розвивати естетичний смак,
  • розширювати свій духовний світ,
  • виховувати культуру мислення та мовлення.

Благодатним ґрунтом для розвитку творчого потенціалу молодших школярів є уроки читання – це завжди уроки творчості.

Своїм педагогічним кредо обрала народну китайську мудрість – «Кожна дитина – таланту перлина» , тому що переконана: кожен учень має певні здібності. Моє завдання – за допомогою власної компетентності, професіоналізму, інтелекту, любові до дітей, а також особистого прикладу відшукати найменші пагінці таланту, розвивати та вдосконалювати їх і, як наслідок, отримати розумну, соціально-мобільну, творчу та здорову особистість.

У своїй роботі використовую дані психолого-педагогічної літератури, тому що проблема розвитку творчості і творчих здібностей дітей хвилювала в різні часи як відомих педагогів (Ю.К.Бабанського, К.Д.Ушинського, В.О.Сухомлинського, Ш.А.Амонашвілі, С.Н.Лисенкову, Л.В.Занкова), так і  дослідників, мислителів, науковців (Л.С.Виготського, І.Кона). На  їх думку, творчість – діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що, у свою чергу, мають суспільну значимість. Але якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб’єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально – виховного процесу  перебуває учень. Від його творчої активності на уроці, уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, уміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми. Тому творчий потенціал своїх вихованців розвиваю через навчальну та виховну діяльність, а також роботу з батьками. Моя головна функція як вчителя полягає в організації і стимулюванні навчального процесу, спрямованого на розвиток особистості учня. Готуючись до кожного уроку читання,  зупиняюсь на найефективнішому, найцікавішому та нестандартному, упроваджуючи в навчально-виховний процес нетрадиційні форми проведення уроків (уроки творчості,  уроки – подорожі, уроки – презентації, уроки –уроки – пам’яті, уроки – свята та ін.).

Постійно знаходжусь у пошуку,  багато читаю фахової літератури, ознайомлююсь перспективним педагогічним досвідом роботи колег. Завдяки цьому урізноманітнюю свої уроки, поповнюю педагогічну скарбничку інноваційними технологіями для  створення оптимальних умов щодо розвитку мислячої, творчої особистості. Допомагаю дитині пізнати себе, прагну навчити загальнолюдської моралі, хочу, щоб взаємини з учнями були щирими. Матеріал уроків читання сприяє заохоченню дітей до того, щоб вони були активними громадянами і цінували демократичні принципи. Допомагаю учням робити свій вибір та відповідати за нього - таким чином, формую в них уміння висловлювати власні думки. Намагаюся вчити дітей цінувати повагу, відповідальність у взаєминах між дорослими та дітьми, чесність, турботу та старанність.

Одним із напрямків реалізації проблеми розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках  читання є використання інформаційних технологій. За рахунок чого активізуються психічні процеси учнів: сприйняття, увага, пам'ять, мислення; набагато активніше і швидше відбувається збудження пізнавального інтересу. Адже людина за своєю природою більше довіряє очам, і більше 80% інформації сприймається і запам’ятовується їй через зоровий аналізатор. Дидактичні переваги уроків з використанням інформаційних технологій – створення ефекту присутності («Я це бачив!»), в учнів з'являється інтерес, бажання дізнатися і побачити більше.

Активному розвитку творчого потенціалу молодших школярів на уроках читання сприяє виконання творчих, пізнавальних, інтелектуальних завдань:

• завдання, що сприяють емоційному сприйняттю дітьми поетичних та прозових творів. Позитивним моментом у сприйманні  художнього твору вбачаю виникнення в дитини відчуття своєрідної близькості, зв’язку з його героями. Це допомагає їй краще зрозуміти бажання, думки інших людей, збагнути людську цінність і усвідомити свою унікальність.

•  завдання,в основі яких – використання прийому емпатії. Емпатія – співпереживання з героями твору, людьми, тваринами, рослинами шляхом перевтілення в ці образи. Таке перевтілення дає поштовх до роздумів, переживань, оцінки, дає змогу розвивати творчі здібності учня, стимулювати його активність, збуджувати інтерес до власного емоційного стану, сприяє самоствердженню, появи віри у власні можливості.

•  завдання для розвитку творчої уяви засобами слова. Мій досвід переконує у високій ефективності для розвитку творчої уяви молодших школярів на уроках читання таких видів завдань:

- ознайомлення з найпростішими прийомами розвитку творчої уяви;

- складання творів – мініатюр за опорними словами та словосполученнями;

- складання творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;

- придумування казок;

- складання віршів.

• завдання, що сприяють збагаченню словникового запасу дітей;

• творчі види роботи на основі прочитаного тексту;

• літературні ігри, які спрямовую на виховання інтересу до предмета, формування навичок правильного, виразного читання і розуміння прочитаного, на організацію самостійної роботи з додатковою літературою, розвиток творчих здібностей.

Зміст цих завдань сприяє розвитку гнучкості й широти мислення, які необхідні для успішного розв’язання як навчальних так і життєвих задач. Усі творчі завдання допомагають мені виявити індивідуальні особливості учнів, накреслити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини. Найбільше учням подобається складати казки. Адже казка – найбільше диво ще й тому, що може оперувати виховним потенціалом у моральному спрямуванні нашого слухача чи читача. У казці засуджується зло, перемагає добро, возвеличується праця, справедливість, подвиг.

З метою розвитку творчого потенціалу школярів на уроках читання поєдную емоційне сприймання твору з його логічним аналізом. Корисним тут стають завдання на смисловий і структурний аналіз твору: визначення головного у творі (добір заголовка, складання плану, формулювання головної думки тексту), порівняння вчинків і характерів героїв, художніх описів, вражень. Усі ці етапи роботи намагаюся організувати так, щоб вони розвивали літературні здібності дитини. Наприклад, пропоную складати не тільки простий план твору, але й цитатний, використовуючи прислів’я, фразеологічні звороти. Навчити дітей мислити творчо – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в потрібне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідним є розумне керівництво з боку вчителя. У зв’язку з цим на уроках читання активно використовую роботу в групах, у парах, що  не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили. А головне – у  дітей формується позитивна мотивація до навчальної співпраці.

На мою думку принципи гуманної педагогіки, які пропагує Ш.А. Амонашвілі завжди були близькі мені по духу. У власній педагогічній діяльності з метою розвитку творчого потенціалу молодших школярів  застосовую інтерактивні технології, оскільки вони передбачають створення такого навчального середовища, у якому теоретичні та практичні знання засвоюються одночасно, що дає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне і критичне мислення, зв’язне мовлення, індивідуальні можливості. Це дає мені змогу організувати урок таким чином, що:

  • учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями;
  • приймають альтернативні рішення;
  • мають змогу зробити «відкриття»;
  • формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів;
  • навчаються спілкуватися з товаришами;
  • роблять обґрунтовані висновки;
  • оцінюють власну роботу та роботу інших, а, отже, створюються всі умови для розвитку творчого потенціалу дитини.

Інтерактивні методи роботи застосовую на різних етапах уроків читання. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприймання нового матеріалу використовую «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ». Під час засвоєння навчального матеріалу застосовую уже складніші вправи: «Я так думаю», «Займи позицію», «Дерево рішень».

Таким чином виділяю головні положення, на основі яких будую ефективну систему завдань з розвитку творчого потенціалу особистості учнів на уроках читання:

  • використання різноманітних форм співпраці між учителем і учнем та між учнями в процесі навчання творчості (парне, групове, індивідуальне і фронтальне навчання);
  • навчання найпростішим прийомам творчості;
  • стимулювання мотивації розвитку творчого потенціалу шляхом створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань, в результаті яких у дитини виникне бажання висловити свої почуття і спостереження в слові;
  • створення доброзичливої атмосфери підтримки творчих зусиль дітей.

Не обмежую своїх учнів у їх фантазіях. На уроках читання  діти - активні  учасники діалогів з елементами дискусії, оригінальних творчих експериментів.  Учні декламують  власні вірші, загадки, скоромовки, з гордістю презентують самостійно створені казки, або дописують свої «кінцівки» до творів. З метою залучення учнів до креативного пошуку і опрацювання отриманих знань на практиці у класі створено альбом «Знай і люби свій рідний край», де майже кожен учень написав про історію виникнення назви тієї вулиці, на якій він живе. Крім цього, ми завжди займаємо активну громадянську позицію, завжди у пошуку нових вражень  – є ініціаторами та організаторами екскурсійних поїздок, мета яких є якнайбільше дізнатись  про історію рідної країни ( це і Запоріжжя, Дніпропетровськ).

Робота над розвитком творчого потенціалу молодших школярів на уроках читання  дала мені можливість викликати у учнів бажання спілкуватися з літературою, як мистецтвом слова, яке задовольняє їх природну потребу в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження. Видатний педагог В.Сухомлинський мудро підкреслив, що виряджаючи дитину до школи, кожна мати вірить у те, що справжній учитель побачить у її дитині щось таке, чого не бачить вона, і буде розвивати помічені здібності. Що ж розвиток творчих потенціалів дає дитині?

Така робота веде її до успіху, переконує дитину в тому, що вона успішна людина, живе в цьому світі для успіху в житті і може досягати цього успіху починаючи з початкової школи.   Сьогодні суспільству вкрай потрібні творчі люди не тільки з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури і духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті, на мою думку, проблема розвитку творчого потенціалу, формування їхнього емоційно-ціннісного ставлення до світу набуває особливої актуальності.